Як тримати себе у формі поза сезоном

Кілька варіантів для тренування гірськолижників і сноубордистів влітку

Твердження, що будь-який навик добре розвивається саме тоді, коли над ним працюєш – цілком банальне за своєю очевидністю. Однак, більшість любителів гірських лиж і сноуборду, бажаючих підвищити свій рівень катання, не надто замислюються про важливість круглорічного підтримання свого рівня, і особливо влітку, поза сезоном катання.

Вся техніка катання на гірських лижах і сноуборді побудована на найтоншому почутті рівноваги / балансу. Спортсмени високого рівня обов’язково мають у своїй програмі масу таких вправ. Загалом, будь-який навик рівноваги корисний і допоможе в навчанні техніці катання і подальшому поліпшенні цієї техніки.

Різні навички балансування корисні по різному – найбільш важливі ті з них, які пов’язані з використанням відцентрової сили. Для цього ви повинні швидко рухатися, так само, як і при катанні на схилі. Інші навички рівноваги теж приносять користь, інакше б їх просто не включали в підготовку спортсменів.

Хоча цей блок вправ називається “рівновага”, не слід думати, що тут немає жодної силової роботи – фактичне фізичне навантаження при роботі з ними для любителя може виявитися не тільки достатнім, але і важким.

Баланс-борд досить простий, але ефективний тренажер на рівновагу, який складається з циліндра і дошки. Спочатку ви просто вчитесь стояти на ньому. Потім рухатися і робити різні фінти. Існує також інший варіант на цю тему – коли балансувати доводиться не на осі, а на одній точці. Тренажер має форму півсфери, ставиться площиною вгору, на якій і потрібно утримувати рівновагу.

Хороший варіант також слеклайн (slacklining, slackline) – плоска стропа, що натягується між двома опорами, наприклад, деревами. Можна займатися просто у дворі. Останні кілька років цей інструмент став дуже популярним серед лижобордерів. Звичайно, це більш складний у використанні тренажер, ніж баланс-борд, а до безпеки його використання слід ставитися більш відповідально.

Слеклайн – одна з тих можливостей тренування балансу, яка приносить відчуття драйву і дає відчутне фізичне навантаження. Стійкість на слеклайні відрізняється від тієї, що необхідна на канаті. Він володіє певною еластичністю і пружинить, по суті центр ваги перебуває в деякому центральному положенні, а опора на стропу в постійному русі. Відчуття в нестійкій рівновазі цього центрального положення в деякому сенсі схожі на ті, які ми маємо в динамічній рівновазі повороту на лижах / сноуборді.

Еластичність слеклайну робить його схожим на батут: на ньому можна розгойдуватися, стрибати, загалом, робити все те ж, що і на батуті, так що можливості для вдосконалення у тих, хто захопиться, схоже, що безмежні.

Існує думка, що слеклайн – “екстремальний вид спорту”. Для тих, кому треба – цілком. Де його тільки не натягують, щоб полоскотати нерви: над водоймами, над проваллями, між будинками. Для решти він більш, ніж безпечний. Для цього достатньо на початковому етапі натягнути стропи невисоко – приблизно 30 см від землі, і вчитися поступово, не форсуючи процес, бажано під наглядом, і не втрачаючи голову від перших успіхів. Для занять необхідні: власне стропа, натяжний механізм, такелажні кріплення. Комплект можна купити в багатьох спеціалізованих магазинах. Можна також спробувати трохи заощадити і купити по частинах. Найнезрозуміліша деталь з названого – натяжний механізм. Це всього лише пристрій для кріплення вантажу і продається в такелажних магазинах. Але перш, ніж намагатися на слек хоча б встати, подивіться відео в ютюбі, а краще візьміть кілька занять. З цієї штуки можна легко і боляче навернутися.

Найкращим варіантом є роликові ковзани (для сноубордистів – скейтборд, хоча багато з них надають перевагу якраз роликам). Ролики дають чудове почуття передньо-заднього балансу і позбавляють від надмірно заднього положення тих, у кого виникла до цього звичка – на роликах просто неможливо прийняти таке положення.

Особлива користь від роликів виникає не тоді, коли ви неквапливо катаєтеся по тротуару взад і вперед, і аж ніяк не після відвідин роллерних шкіл, де навчають різним особливим роллерним фінтам (типу 20-ти способів катання скрученими ногами між ковпачками), а коли ви робите рухи, подібні рухам лижника на схилі, коли використовуєте відцентрову силу в поворотах. Якщо навчитеся робити “хокейний розворот” – дуже добре!

Що стосується “спеціальних гірськолижних тренажерів” – вони підходять тільки для тих, хто катається від рівня “просунутий”, або “продовжуючий” близько до “просунутого”, а також тих, хто бажає навчитися “катанню на кантах”. Ці тренажери теж допомагають розвинути відчуття балансу. Але основне їхнє призначення – навчити жорстко ставити лижі на кант і тримати ноги паралельно для дотримання рівних кутів закантовки.

Початківцю не потрібне катання на кантах – це швидкісне катання. Навпаки, початківцю необхідно сильно обмежувати швидкість руху бічним прослизанням лиж. Це відповідає дуже малому куту закантовки і називається “плоским веденням” лиж в повороті. Катання на кант і катання на плоских лижах – дві взаємодоповнюючі техніки, два альтернативні способи повороту. Техніки їх виконання значно відрізняються, від лижника потрібне різне положення тіла. Щоб перейти від одного способу до іншого, необхідні пояснення і вправи. Спроба змішати їх приведе до поганого виконання як одного, так і іншого. На початковому етапі ці тренажери НЕ рекомендуються.

Більше того – катання на кантах в принципі не актуальне для великої частини любителів. Але якщо хочеш кататися швидко – заздалегідь підготуй до цього все тіло фізичними вправами.

Другий момент, пов’язаний з використанням “гірськолижних тренажерів” стосується безпеки. Тренажер привчає до досить широкого положення ніг (на ширині плечей). Таке положення ніг більш небезпечне для початківця, оскільки найпоширеніша і вона ж важка травма на лижах – травма колінного суглоба. Виникає така травма в основному при скручуванні. Скручування легко можна досягти лише при широко поставлених ногах: кожна лижа прагне їхати по своїй траєкторії, і необхідні певні навички для утримання їх на єдиній лінії. І ці травми практично неможливі при стиснутих ногах: в цьому випадку обидві ноги будуть працювати синхронно, і найгірше, що може статися з початківцями – падіння, а безпечного падіння ми вчимося при першому виході на схил.